Учні які загинули в АТО

Надрукувати

Яловець Євген Андрійович

yalovewНародився 11 травня 1989 року в селі Созонівка Кіровоградського району Кіровоградської області. Після закінчення 9 класів місцевої школи вступив до нашого навчального закладу, який закінчив у 2008 році за професією «Слюсар з ремонту автомобілів. Монтувальник шин». Працював на заводі «Гідросила».

У березні 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України і служив у Кіровоградському об єднаному міському комісаріаті. 11 березня 2017 року Євген був відряджений до 10-го окремого мотопіхотного батальону 59-ї окремої мотопіхотної бригади оперативного командування «Південь» Сухопутних Військ Збройних Сил України.

11 червня 2017 року старший сержант Євген Яловець загинув у районі села Павлопіль Волноваського району Донецької області внаслідок обстрілу з протитанкового ракетного комплексу військової вантажівки «УРАЛ», в якій він перебував.

Указом Президента України «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Євгена Яловця нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 

Горовенко Ігор Сергійович

 gorovenkoНародився 11 березня 1986р.в місті Кіровограді. Після закінчення 9 класів ЗОШ № 24 вступив до нашого навчального закладу, який закінчив в 2004 році за професією «Слюсар з ремонту автомобілів».

В 2013 році пішов на контрактну службу в 3-й окремий полк спеціального призначення.

Водій-електрик радіостанції центру управління зв язком загону спеціального радіозвязку Ігор Горовенко загинув 16 серпня 2014 року під час обстрілу з «Градів» у районі селища Старобешевого Донецької області.

Указом Президента України № 873 від 14 листопада 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Ігоря Горовенка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 

Нароженко Микола Володимирович

narojenkoНародився 14 березня 1980 року в багатодітній сім ї в селі Велика Виска Маловисківського району Кіровоградської області.  Після закінчення місцевої школи у 1997 році вступив до нашого навчального закладу, який успішно закінчив у 1998 році за професією «Кухар».

Проходив строкову військову службу командиром гармати у військах протиповітряної оборони в Харкові та Криму.

В серпні 2014 року добровільно мобілізувався до Збройних Сил України. Воював неподалік Донецького аеропорту – захищав стратегічний об єкт - Авдіївський коксохімічний завод. 13 квітня 2015 року у військовому шпиталі життя старшини Миколи Нароженка обірвалось.

 

Романов Федір Анатолійович

romanovНародився 27 вересня 1983 року у місті Кіровограді. Після закінчення 24-ї школи вступив до нашого навчального закладу, який закінчив у 2002 році за професією «Слюсар з ремонту автомобілів».

Після служби в лавах Збройних Сил України у 2007 році вступив до медичного коледжу імені Є. Мухіна, а потім працював у Центрі екстренної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області.

03 квітня 2014 року Федора Романова мобілізували до 93-ї гвардійської окремої механізованої бригади в якості фельдшера госпітального відділення медичної роти.

Старший солдат Федір Романов загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла в районі села Новокатеринівки Старобешівського району Донецької області.

Указом Президента України № 270 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Федора Романова нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

 

Лісіцин Василь Анатолійович

 lisicinНародився 01 січняня 1991 року в селі Скалівські Хутори Новоархангельського району Кіровоградської області. Після закінчення 9 класів спеціалької школи №2 вступив до нашого навчального закладу, який закінчив у 2011 році за професією «Слюсар з ремонту автомобілів. Монтувальник шин».

Вaсиль Лісіцин був пpизвaний нa військoву службу зa кoнтpaктoм мехaнікoм-вoдієм мехaнізoвaнoгo відділення військoвoї чaстинa A0666.

Загинув увечері 17 грудня 2019 року від кульового поранення в голову, завданого ворожим снайпером на позиції ЗСУ поблизу м. Мар’їнка на Донеччині.

Указом Президента України «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Василя Лісіцина нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).